В цю п'ятницю я знову була в школі з 1-в класом. Я дуже була рада бачити всіх дітей знову, а вони, в свою чергу, щиро посміхались у відповідь. Спочатку ми з колегою уважно прослухали уроки вчителя і  стежили за поведінкою дітей щоб більше про них дізнатись. Ми помітили в класі дівчинку яку до цього ще не бачили, адже вона хворіла і багато пропустила. Дитина дуже спокійна і тиха, як мені здалось, спостерігаючи за нею на уроці. Але коли ми до неї підійшли  на перерві дівчинка знітилася і "в жалась" в парту. На запитання "як її звати" вона відповіла неохоче і тихо. Ми сказали, що нас не треба боятись і намагались трохи поговорити з нею. Вона відповідала нам але не дивилась у вічі. Я не знаю чому вона нас боїться, але схоже навіть на перерві вона сидить за своєю партою і майже ні з ким не спілкується. Я ще поспостерігаю за нею і, сподіваюсь, зможу допомогти їй стати більш комунікабельною.
На жаль, цього дня я не проводила виховну годину, але я з радістю допомагала своїй колезі у цьому. Діти були в захваті від заняття моєї подруги і з радістю, в кінці уроку, віддали їй декілька своїх малюнків, які вони намалювали під час виховної години.
Час проведений з дітьми пролетів дуже швидко. Ми не з чулися як настала пора прощатись на дві неділі, адже у школярів починаються канікули (а як я скучила за канікулами=). "До побачення"-лунало звідусіль. Я знаю, що буду за ними скучити.
З нетерпінням чекаю нової зустрічі з класом.

Мій герб.

Отже, я намалювала свій герб і розповім що він означає.

По центру: Сакура.
На Сході рожевий колір символізує молодість, початок життєвих сил, відновлення і пробудження природи і людини разом з природою. Сакура символічно позначається як п'ятилисник, символізуючи п'ять головних бажань: удача, довголіття, благоденство, мир і радість. Сакура означає молодість, красу, здоров'я, очищає людину від поганих думок і депресивного настрою. Це символ самого Життя у всіх його найпрекрасніших проявах. Вважається, крім іншого, що сакура символізує весну і красу жіночої молодості.
По лівому краю (досягнення):  символ НПУ ім. Драгоманова, скрипка, ноти, мольберт.
Я дуже пишаюся тим, що поступила в НПУ ім. М.П. Драгоманова. Завжди мріяла бути вчителькою, навчати дітей. Рада, що у мене з'явилась така можливість.
Я закінчила музичну школу по класу скрипка. Я дійсно люблю іноді взяти в руки скрипку і мріяти з музикою, немов я десь далеко-далеко - в іншому вимірі.)
Ноти означають мою творчу натуру і любов до музики.
Я дуже люблю малювати. Завжди малюю коли є настрій, та вільний час. Багатьом подобаються мої малюнки і це можна вважати за досягнення.
По правому краю (цілі): диплом бакалавра, захід сонця, літак зі світом.
Я дуже хочу щоб все вдалося і я змогла закінчити НПУ ім. Драгоманова. Це моя найближча ціль.
Я хочу провести захід сонця в різних містах.( В декількох це вже зроблено.)
Я дуже люблю подорожувати і хочу відвідати якомога більше цікавих місць у всьому світі. Початок вже покладено і я знаю що буду шукати найцікавіші місця в світі й надалі.
Моє гасло: Живи, навчайся і ніколи не здавайся!

Золота осінь...

П'ятниця - і от я знову в школі.) Діти ще перед школою почали до мене вітатися - я так була щаслива. Але я трохи хвилювалась, адже повинна була проводити виховний захід - екскурсію-прогулянку, вперше. Виховна година мала бути на третьому уроці , тому я спокійно підготувалась та зробила аналіз двох попередніх уроків.Мені подобається вчителька 1-в, вона дуже гарно розповідає дітям новий матеріал і завжди з елементами гри. Вона не забуває про фізкультхвилинки і доступно все пояснює. Вчителька навіть дозволила піти, для виховної години, в парк. Діти були досить слухняні на всіх попередніх уроках, адже хотіли піти зі мною на прогулянку.

Перед початком екскурсії я нагадала дітям про правила дорожнього руху і вони переконали мене, що добре їх знають. Шлях до парку мені допомогли пройти моя колега та вчителька 1-в.

Діти захоплено йшли поруч парами а в парку стали навколо мене. Тема мого заходу "Золота осінь", отже ми багато розмовляли про пори року, природу, фарби та барви осені. Я намагалася за діяти кожного учня, але для цього навіть не довелось прикладати багатьох зусиль - діти намагалися довести мені, що дуже багато знають і відповідали на всі питання, що я задавала. Є серед учнів хлопчик - Коля. Здається, йому не завжди цікаво на уроках, адже він багато бешкетує. Але, схоже, йому сподобалась моя екскурсія. Через пів години діти вже трохи втомились з нашої прогулянки, я завершила виховну годину і вчителька дозволила дітям трохи походити по парку та позбирати листя. Як було багато щастя - всі хотіли мені показати ,які гарні листочки вони назбирали. Мені навіть букет з листя подарували.)

Цей день я запам'ятаю надовго, адже листочки я засушила і вони залишаться зі мною, як згадка про щирі посмішки дітей та проведену мною "Золоту осінь"...

Нарешті)

В цю п'ятницю я йшла до школи із посмішкою на вустах, адже з нетерпінням чекала нової зустрічі з класом. Цього дня, виховний захід повинна була проводити моя колега, а я - лише допомагати їй.
Я була трохи здивована коли під час привітання діти почали до мене звертатись, адже не думала, що вони запам'ятали моє незвичне ім'я. (Як же це незвично і водночас приємно чути: "Бажена Сергіївна".) Схоже клас до нас (мене і колеги) звик і був дуже радий нас бачити.  Але я побачила і нові обличчя - кілька дітей, що до того хворіли, прийшли до школи.
На другому уроці був "виховний захід" та діти не хотіли сидіти тихо і спокійно. Але я з подругою змогли їх зацікавити і урок пролетів дуже швидко. На перерві я вирішила пограти з дітьми в різні ігри,  і ,хоча грали не всі, веселилась разом з нами більша частина класу.
Один хлопчик, на останній парті, і на уроці ,і на перерві веде себе дуже активно (навіть занадто). Його важко заспокоїти. Мені здається, треба його енергію в потрібне русло направити, адже без цього він сам не вчиться, і іншим заважає.
Під кінець дня діти не хотіли нас відпускати. Довелось кілька разів повторювати, що ми прийдемо же через неділю і ми разом з ними рахували скільки це днів. =)
Ах, вже чекаю наступну п'ятницю і мою "виховну годину".))

Як же так..?

Цього разу ми не пішли до школи і мене це засмутило, адже я обіцяла дітям, що я и моя колега будемо приходити кожної п'ятниці і проводити цікаві заняття та ігри.
До того ж я хотіла ближче познайомитись з дітьми і вчителькою, і нарешті провести виховне заняття самій. Тому мені нічого розповісти про цю пятницю.
Але я розповім от що... Є у тому класі дівчинка іншої національності. До школи її приводить старша сестра. Я помітила ,що дитина дуже зажата, і майже ні з ким не спілкується крім вчительки, від якої не відходить ні на крок. Точно не знаю у чому проблема ,але вчителька розповідала ,що ще недавно, після того як ця дитина отримала зауваження на уроці, дівчинка не захотіла йти до школи і, схоже, навіть боялась вчительку. Сестра її привела а дитина боялась зайти. Але вчителька знайшла підхід до неї (ігри ,тихе роз'яснення про правильну поведінку...) і зараз дитина зовсім не боїться вчительку і сумлінно відповідає на уроках. Я сподіваюсь, що зможу допомогти їй подружитись з класом.
Ось те ,що я хотіла сьогодні розповісти. З нетерпінням чекаю на п'ятницю.