середа, 31 грудня 2014 р.

Як зустрічають Новий Рік у Японії?=)

Японські дітлахи зустрічають свято у новому яскравому одязі та обов'язково кладуть собі під подушку картинку з зображенням кораблика, в якому пливуть сім чарівників, що несуть новорічне щастя.
Таку знайому нам ялинку в японській оселі можна зустріти вкрай рідко. Японці прикрашають свій дім гілками бамбуку, сливи та сосни. А на особливе новорічне деревце замість блискучих іграшок вішають кульки, зроблені з рису. Новорічна вечеря проходить в Японії дуже серйозно. Ніхто не слухає музику, не співає і не танцює, навіть не бавиться хлопавками - кожен сидить мовчки та розмірковує над тим, що чекає на нього у новому році. Проте у момент настання власне Нового року усі японці раптом починають сміятися.

Вони сміються довго і голосно, адже впевнені, що новорічний сміх подарує їм гарний настрій у наступному році. Замість бою годинника опівночі японці чують бій металевих дзвонів, що лине з усіх храмів країни. Японці вірять, що з останнім звуком дзвону зникають усі проблеми. Коли це відбувається, люди виходять зі своїх осель і йдуть дарувати один одному подарунки та зустрічати сімох богів щастя, які зі сходом сонця мають відвідати Японію на своєму чарівному човні.

З Новим Роком!!!!!

вівторок, 2 грудня 2014 р.

Надовго чи...

Ось і пройшла остання у цьому році, п'ятниця з моїм виховним заняттям. Але почалась вона дуже гарно...
Як тільки я увійшла до класу діти, побачивши мене, полізли обійматись. Сказати що я була в шоці - це нічого не сказати. Мене здивувало те, що в "обійняшках" приймали участь майже всі діти класу, навіть ті, хто до цього був досить тихий, спокійний і сором'язливий (Кіра -яка всього боялась, Давид- який сторонився інших).
Діти в цей день були дуже життєрадісні і всім так і кортіло щось запитати і дізнатись. Моя виховна година на тему: "Чия відвага того й перевага" зацікавила дітей. Я порозмовляла з ними про так потрібні людині важливі людські чесноти: мужність, відважність, сміливість...
В кінці виховної роздала листочки і діти намалювали ту особу , яка, як вони  вважають, має всі ці цінності. Діти малювали різних супергероїв, але не всі- деякі намалювали свого брата, хтось тата, дехто одразу свою сім'ю. Андрій трохи бешкетував, але я знаю, що він не хотів нікому зашкодити. Вітя виявився дуже цікавим співрозмовником і все ніяк не хотів прощатись. Поліна і Настя не хотіли відпускати мою руку, щоб йти у їдальню
. Дуже насичений день!!!
Було весело спостерігати за дітьми в цю п'ятницю. Я дуже хотіла, щоб мені запам'яталося все в до дрібниць і щоб діти не забули мене.
Вже починаю сумувати за ними... Сподіваюсь що ще побачимось)

четвер, 27 листопада 2014 р.

Моя уявна подорож в омріяну країну)

От якби можна було просто схотіти - і полетіти... .... В Японію!

Японія - дуже дорога країна . Ціни практично на всі товари і послуги вище " середньосвітових " десь у півтора.

Для поїздки потрібно: віза, гроші, знання етикету, 

Чесно кажучи, я б хотіла побачити Японію кожної пори року. Адже всі чотири сезони особливі і мають свої святкові дні.
  

Але якщо вибирати.... не можу!... Хай буде осінь! У цю пору року там повсюдно проводиться фестиваль "Червоний клен", присвячений поезії та бойовим мистецтвам. Хочу побачити.)
Вартість квитка: 
Поїздка: 31 жовтня - 8 листопада.
Готель: Hotel Villa Fontaine Kudanshita (неподалік - Парк Кітаномару Парк, Спортивний комплекс Tokyo Dome і Каплиця Ясукуні. Також неподалік Імператорський палац в Токіо і Сад імператорського палацу.)
Отже, прибуває літак в аеропорт Наріта в Токіо. Година на машині - і я в готелі. Поруч станція Куданщіта. Я не знаю в якому порядку, але обов'язково хочу побувати на деяких екскурсіях.
Екскурсії:
1 день: Історичний район Асакуса ( Асакуса Каннон- давній храм буддиста, торговіа вулиця Накамісе -дорі )
2 день: Рибний ринок Цукідзі ( Найбільший в мире рибний ринок ), храм Мейдзі , квартал Харадзюку , торгова вулиця Омотесандо .
3 день: 3 листопада: День культури (Бунка но хі)

В цей день вже традиційними стали різні розважаючі заходи , шкільні культурні фестивалі або ранки бункасай.
4 день: Район Гиндза, Острів Одайба (великий штучний острів в Токійській затоці ),
5 день: Екскурсія в Нікко (невелике містечко, розташоване в 135 км на північний схід від Токіо), засніжені гори Нантайсан і Чузэндзи де бере початок водоспад Кегон.
Японці кажуть : "Не говори , що бачив, що таке красиво, поки не відвідав Нікко " .
6 день: Екскурсія по Кіото( місту тисячі храмів , який протягом багатьох століть служив резиденцією імператорів Японії).
7 день: І нарешті - прогулянка по району Акихабара , найбільш відомому як одна з найбільших торгових зон на Землі, де можна купити нову і вживану електронну і комп'ютерну техніку, аніме - атрибутику та інші товари. Завжди хотіла туди.
Ось приблизний план моїх дій в Токіо... Але я хочу побачити не тільки Токіо, а ще дуже багато міст. Але зараз це перше місто на моїй уявній стежині подорожей.

Рівень цін в Японії
Обід - від JPY 600 (80 грн) (рівень Макдональдса)
Вечеря - від JPY 1500 (200 грн) (сімейний ресторан типу "Gusto")
Кава в "Старбаксе" - JPY 400 (54 грн)
Бар - від 700 JPY (94 грн) за 1 напій
Проїзд в метро - мінімальна поїздка (1-2 станції) - JPY 160 (21,55 грн), максимальна (без пересадок на лінії метро інших підприємств) - JPY 260 (35 грн).
Проїзд у таксі - JPY 710 (95.48 грн.) Посадка і перші два кілометри, далі - JPY 90 (12,09 грн.) За кожні 288 метрів або за кожні 105 секунд простою. Вечірній тариф дорожче, тому 20-хвилинна поїздка по місту обійдеться в JPY 1500 (200 грн.) Вдень і JPY 2000 (269 грн.) Увечері.
Поїздка на таксі з аеропорту Наріта до Токіо (70 км) обійдеться в JPY 30000 (4034 грн.) - (. 5378 грн) JPY 40000.
Вхідні квитки: чемпіонат Сумо (місця на стільцях) - близько JPY 8000 (1075,70 грн.).
Театр Кабукі (вартість перегляду 1 акту, з третього поверху для іноземців, в денний час) - JPY 1000 (134.38 грн.).
Відвідування концерту в клубі - близько JPY 8000 (1075,70 грн.).
Відвідування концерту класичної музики - від JPY 3000 (403,31 грн.)
Відвідування концерту популярного гурту шоу-бізнесу - близько JPY 50 000 (6723 грн.).
Справа в тому, що в Японії дуже високий прожитковий мінімум, і всі послуги коштують недешево, оскільки найдорожче в Японії - це людська праця. Середня заробітна плата в Японії - (. 67230 грн) JPY 500 000, а мінімальна - JPY 128000 (17211 грн.).


вівторок, 25 листопада 2014 р.

Веселощі.)

Цієї п'ятниці було дуже весело. Перші два уроки пройшли швидко і були дуже цікаві. Діти вели себе трохи жвавіше ніж минулого разу. Але слухали і виконували завдання з інтересом.
Потім настала черга виховної години, яку проводила моя однокурсниця.
 Так як ми помітили, що діти ніяк не можуть подружитись одне з одним і все ще іноді називають однокласників як "той хлопчик" чи "та дівчинка", моя подруга взяла за основу виховної години ігри. Починалась гра пройшла не дуже успішно - було доволі шумно, діти не зразу зрозуміли що потрібно робити, не всі хотіли триматись за руки, але все ж разом у нас вийшла доволі непогана гра, коли всі зрозуміли і почали виконувати правильні рухи.
Наступною грою було створення колажу. Розділивши дітей по троє, кожній групі дали свою тему і листок паперу. Спочатку деякі діти не хотіли малювати разом з тим чи іншим однокласником і не могли зрозуміти, що треба робити і чому на трьох один листочок. Я сказала дітям, що вони можуть розподілити між собою обов'язки - один буде малювати, а інший розфарбовувати. Тоді вони заспокоїлись і дуже швидко із захопленням почали створення малюнка. Було так цікаво спостерігати як діти домовляються між собою щодо кольору, розміщення і величини предмета з заданої теми. Схоже, всім сподобалось робити колаж, адже після того, як його склеїли діти довго вертілись біля нього роздивляючись, коментуючи малюнки і вихваляючи свою роботу.)
Це був цікавий день. Діти були в захваті і, схоже стали більш дружніми один з одним.
Вже чекаю на наступну п'ятницю.)

субота, 22 листопада 2014 р.

Війни виграють не генерали - війни виграють шкільні вчителі...

Війни виграють не генерали, війни виграють шкільні вчителі та парафіяльні священики
Отто фон Бісмарк - (1815-1898, німецький державний діяч).

Цитата Отто фон Бісмарка має дуже глибокий зміст, адже саме люди цих професій закладають фундамент і світогляд майбутніх поколінь. Вчитель несе безцінний дар знань дитині і допомагає їй, цеглинка за цеглинкою, сторінка за сторінкою, будувати своє життя. Бути наставником дуже почесна місія, адже така людина є авторитетом для учня. Він взірець для дітей у мисленні і поведінці.
 До професії вчителя з повагою ставилися у всі часи. Вчитель - це не просто високоосвічена людина, а насамперед той, хто вміє передавати свої знання іншим, пояснювати незрозуміле, знайти ключ до здібностей кожного учня. Для того, щоб когось навчити чогось, потрібно самому досконало розбиратися в цьому, бути готовим відповісти на будь-яке питання. До того ж, вчителеві часто доводиться відповідати й на питання, що не стосуються його предмету, тому його кругозір має бути широким. 
Ми з самого дитинства навчаємось і у цьому нелегкому процесі нам допомагають вчителі.Спочатку ними виступають батьки, згодом вихователі і педагоги молодшого шкільного віку. Ще пізніше маленькі діти знайомляться з вчителем у школі. Шкільний вчитель стає вирішальною людиною у житті дітей, адже що він вкладе у дітей, те як він буде навчати, вплине на їх світогляд. Всі діти різні. "Шкільнята" тільки уявляють ким хочуть бути в майбутньому. Задача вчителя вкласти в учнів ті знання, уміння, навички, які обов'язково знадобляться їм у подальшому житті. А улюблені вчителі, назавжди залишаться в серцях дітей.
"Добрий вчитель не вказує на істину, а веде до неї" Шлях пізнання є дуже складним, тому без вірного і надійного вчителя дітям ніяк не осилити всіх тягарів навчання. Справжній вчитель завжди здатен вплинути на учнів, допомогти вибрати вірну стежину життя. Адже саме шлях який вибере дитина і чесноти які в нього вкладе вчитель, здатні "перемогти війну".

вівторок, 18 листопада 2014 р.

От і знову в школу)

За словами знайомих мені школярів - "канікули скінчились тільки розпочавшись".) Дітки знову пішли до школи, ну й ми теж знову йдемо на практику в школу. Я вже встигла за скучити за дітьми і дуже хотіла їх побачити,тому з нетерпінням чекала п'ятниці . Діти тепло мене зустріли і деякі з них, почали розповідати як провели канікули. Вчителька мені сказала, що сьогодні буде насичений день.
 Дуже швидко пройшов перший урок (математика), а на другому я провела виховне заняття і тести-малюнки "Чоловічки на дереві" (на дружні стосунки). Ще на математиці я помітила дівчинку яку досі не бачила на уроках. У неї не виходило з'єднати завдання за стрілочками і я вирішила допомогти. Одразу в очі кинулось те, як вона тримала ручку - зжав в кулак. Мені це трохи здалось дивним, адже інші діти цього класу вже правильно тривають ручки. На перерві дівчинка ні з ким не розмовляє (зовсім), ходить взад-вперед і посміхається. Я намагалась до неї звернутися але все що змогла від неї почути , це її ім'я - Вероніка. Як я потім дізналась - ця дитина дуже хвороблива і , схоже, має деякі психічні розлади. Дівчинку приводять на кілька перших уроків а потім забирають. Я хотіла-б ще поспостерігати за нею і спробувати поговорити.
   Виховна година була дуже цікавою  і мала тему: "Дружба". Діти відповідали на питання про дружбу, та придумували "правила дружби". Потім я дала малюночки-розфарбовки, які дуже сподобались дітям. На наступному уроці прийшла шкільний психолог і провела з дітьми тести про "адаптацію до школи". Було дуже цікаво дивитись на те, як працює психолог і спостерігати за дітьми, слухаючи їхню думку щодо школи, вчителя і шкільного процесу в цілому.
Це був дуже насичений день. З нетерпінням чекаю наступної зустрічі з класом.))

четвер, 13 листопада 2014 р.

“Революція в навчанні”. Початок.

Спочатку я була не в захваті від того, що потрібно прочитати таку "багатосторінкову" книгу, адже домашнього завдання мені вистачає. Але вже з перших сторінок, де написано призначення книжки, я зрозуміла, що "революцію" потрібно обов'язково прочитати - "Якщо ж ви педагог, то уважно перечитайте всі розділи. Бо педагог мусить бути одночасно і учнем, і батьком, і бізнесовцем, і керівником."  Це мене дуже зацікавило - здається, книжка саме для мене.)
Я прочитала відгуки інших людей щодо цієї книжки... Їх так багато, і схоже вона всім дуже сподобалась!
Також мені сподобалось оформлення сторінок книги, де кожна сторінка звичайного тексту, доповнюється цікавими цитатами і таблицями. Більшість цитат були схожі на теми сторінки, що поряд, і я по довгу розмірковувала над ними. 
 Мене дуже зацікавили факти наведені у вступі книги. Про дітей, навчальний процес, можливості людей, дослідження, технології, досягнення інших - так багато всього, що й не перелічити. Я була вражена від наведених прикладів досягнень різних людей і дітей. "Якщо хочете чогось навчитися, робіть це!" дуже гарна цитата яка наштовхує приступити до роботи.  Також я помітила, що автор зумовлює людей користуватися новітніми технологіями, які точно вже необхідні в нашому сучасному житті. Я прочитала вступ і зрозуміла, що ця книжка не читається поспіхом. Її треба читати аналізуючи та усвідомлюючи написану інформацію. Зараз я вже  дочитую "Майбутнє" і дізналась дуже багато цікавого про сучасні технології, комп'ютери, диски, програми... Дуже багато!) Я сподіваюсь, що ця інформація мені знадобиться, адже зараз у світі дуже багато інноваційних технологій які допомагають людям, і які завжди можуть стати в нагоді вчителю. І так як постійно придумують щось нове - світ змінюється, а з ним змінюються і люди. І я знаю, що... "Росте нове покоління, яке до неймовірного здатне змінити світ."
 Продовжу читати книгу... Схоже, "революція" мене надихає...=)

середа, 5 листопада 2014 р.

Портфоліо і Лінійки Цукерман

Портфоліо

 як альтернативний спосіб оцінювання досягнень учнів
Портфоліо - одна із сучасних технологій оцінювання навчально-пізнавальної діяльності дитини першого і другого років навчання в початковій школі.Найважливішою умовою ефективності системи контролю та оцінки результатів навчальної діяльності школярів є врахування їхніх індивідуальних особливостей.Незамінну допомогу в цьому може надати портфоліо.Портфоліо учня початкових класів – це інноваційний засіб аналізу динаміки діяльності учня, джерело інформації про дитину та спрямованість її інтересів.Учнівське портфоліо – ефективний засіб співпраці учителя з батьками.Портфоліо допомагає вирішувати такі важливі педагогічні завдання:
  • підтримати і стимулювати навчальну мотивацію школярів;
  • заохочувати їх активність і самостійність, розширювати можливості навчання та самонавчання;
  • формувати вміння вчитися - ставити цілі, планувати і організовувати власну навчальну діяльність;
  • розвивати навички рефлексивної та оцінної (самооцінної) діяльності учнів;
  • сприяти індивідуалізації (персоналізації) освіти школярів;
  • закладати додаткові передумови і можливості для успішної соціалізації.
 Портфоліо — повне зібрання власних досягнень.Отже, Портфоліо - спосіб фіксації, накопичення та оцінки індивідуальних досягнень учнів


Оцінювання першокласників без балів
 (Лінійки Цукерман).


Зміст прийому. 
Робота, яка оцінюється складається з таких етапів:
1.Виконання самої роботи.
2.Вироблення критеріїв оцінки.
3.Оцінка учнем власної роботи.
4.Перевірка учителем та його оцінка роботи учня.
5.Порівняння оцінки вчителя і  оцінки учня.
6.З'ясування розбіжностей в оцінці.
Після виконання завдання учень малює на полях малюнок: вертикальну лінію,на якій позначає умовним символом свою думку про якість виконання завдання(тобто яку оцінку він поставив би собі).Після перевірки таку ж роботу виконує учитель.Якщо він погоджується з учнем - він обводить червоним кружечком його оцінку,якщо ні,то ставить вище або нижче на шкалі свою оцінку.Якщо буде велика відмінність між оцінками учня і вчителя,треба обговорити це з школярем,чи правильно він поставив собі оцінку і т.д.і знайти  узгоджений варіант.
Для того,щоб самооцінювання було ефективним,важливо,щоб учень сам обирав ту частину роботи,яку він хоче сьогодні дати вчителю для оцінювання.Він може сам визначити критерії оцінювання.Такий підхід формує в учня відповідальність до оціночної дії.
Оцінюється,перш за все,індивідуальні  досягнення учня  відмінні від тих,які є в інших дітей.
Отже, Лінійки Цукерман - оцінювання власної діяльності учнем. Часто в школі використовують оцінні лінійки.

вівторок, 28 жовтня 2014 р.

В цю п'ятницю я знову була в школі з 1-в класом. Я дуже була рада бачити всіх дітей знову, а вони, в свою чергу, щиро посміхались у відповідь. Спочатку ми з колегою уважно прослухали уроки вчителя і  стежили за поведінкою дітей щоб більше про них дізнатись. Ми помітили в класі дівчинку яку до цього ще не бачили, адже вона хворіла і багато пропустила. Дитина дуже спокійна і тиха, як мені здалось, спостерігаючи за нею на уроці. Але коли ми до неї підійшли  на перерві дівчинка знітилася і "в жалась" в парту. На запитання "як її звати" вона відповіла неохоче і тихо. Ми сказали, що нас не треба боятись і намагались трохи поговорити з нею. Вона відповідала нам але не дивилась у вічі. Я не знаю чому вона нас боїться, але схоже навіть на перерві вона сидить за своєю партою і майже ні з ким не спілкується. Я ще поспостерігаю за нею і, сподіваюсь, зможу допомогти їй стати більш комунікабельною.
На жаль, цього дня я не проводила виховну годину, але я з радістю допомагала своїй колезі у цьому. Діти були в захваті від заняття моєї подруги і з радістю, в кінці уроку, віддали їй декілька своїх малюнків, які вони намалювали під час виховної години.
Час проведений з дітьми пролетів дуже швидко. Ми не з чулися як настала пора прощатись на дві неділі, адже у школярів починаються канікули (а як я скучила за канікулами=). "До побачення"-лунало звідусіль. Я знаю, що буду за ними скучити.
З нетерпінням чекаю нової зустрічі з класом.

вівторок, 21 жовтня 2014 р.

Мій герб.

Отже, я намалювала свій герб і розповім що він означає.
По центру: Сакура.
На Сході рожевий колір символізує молодість, початок життєвих сил, відновлення і пробудження природи і людини разом з природою. Сакура символічно позначається як п'ятилисник, символізуючи п'ять головних бажань: удача, довголіття, благоденство, мир і радість. Сакура означає молодість, красу, здоров'я, очищає людину від поганих думок і депресивного настрою. Це символ самого Життя у всіх його найпрекрасніших проявах. Вважається, крім іншого, що сакура символізує весну і красу жіночої молодості.
По лівому краю (досягнення):  символ НПУ ім. Драгоманова, скрипка, ноти, мольберт.
Я дуже пишаюся тим, що поступила в НПУ ім. М.П. Драгоманова. Завжди мріяла бути вчителькою, навчати дітей. Рада, що у мене з'явилась така можливість.
Я закінчила музичну школу по класу скрипка. Я дійсно люблю іноді взяти в руки скрипку і мріяти з музикою, немов я десь далеко-далеко - в іншому вимірі.)
Ноти означають мою творчу натуру і любов до музики.
Я дуже люблю малювати. Завжди малюю коли є настрій, та вільний час. Багатьом подобаються мої малюнки і це можна вважати за досягнення.
По правому краю (цілі): диплом бакалавра, захід сонця, літак зі світом.
Я дуже хочу щоб все вдалося і я змогла закінчити НПУ ім. Драгоманова. Це моя найближча ціль.
Я хочу провести захід сонця в різних містах.( В декількох це вже зроблено.)
Я дуже люблю подорожувати і хочу відвідати якомога більше цікавих місць у всьому світі. Початок вже покладено і я знаю що буду шукати найцікавіші місця в світі й надалі.
Моє гасло: Живи, навчайся і ніколи не здавайся!

понеділок, 20 жовтня 2014 р.

Золота осінь...

П'ятниця - і от я знову в школі.) Діти ще перед школою почали до мене вітатися - я так була щаслива. Але я трохи хвилювалась, адже повинна була проводити виховний захід - екскурсію-прогулянку, вперше. Виховна година мала бути на третьому уроці , тому я спокійно підготувалась та зробила аналіз двох попередніх уроків.Мені подобається вчителька 1-в, вона дуже гарно розповідає дітям новий матеріал і завжди з елементами гри. Вона не забуває про фізкультхвилинки і доступно все пояснює. Вчителька навіть дозволила піти, для виховної години, в парк. Діти були досить слухняні на всіх попередніх уроках, адже хотіли піти зі мною на прогулянку.
Перед початком екскурсії я нагадала дітям про правила дорожнього руху і вони переконали мене, що добре їх знають. Шлях до парку мені допомогли пройти моя колега та вчителька 1-в.
Діти захоплено йшли поруч парами а в парку стали навколо мене. Тема мого заходу "Золота осінь", отже ми багато розмовляли про пори року, природу, фарби та барви осені. Я намагалася за діяти кожного учня, але для цього навіть не довелось прикладати багатьох зусиль - діти намагалися довести мені, що дуже багато знають і відповідали на всі питання, що я задавала. Є серед учнів хлопчик - Коля. Здається, йому не завжди цікаво на уроках, адже він багато бешкетує. Але, схоже, йому сподобалась моя екскурсія. Через пів години діти вже трохи втомились з нашої прогулянки, я завершила виховну годину і вчителька дозволила дітям трохи походити по парку та позбирати листя. Як було багато щастя - всі хотіли мені показати ,які гарні листочки вони назбирали. Мені навіть букет з листя подарували.)
Цей день я запам'ятаю надовго, адже листочки я засушила і вони залишаться зі мною, як згадка про щирі посмішки дітей та проведену мною "Золоту осінь"...

понеділок, 13 жовтня 2014 р.

Нарешті)

В цю п'ятницю я йшла до школи із посмішкою на вустах, адже з нетерпінням чекала нової зустрічі з класом. Цього дня, виховний захід повинна була проводити моя колега, а я - лише допомагати їй.
Я була трохи здивована коли під час привітання діти почали до мене звертатись, адже не думала, що вони запам'ятали моє незвичне ім'я. (Як же це незвично і водночас приємно чути: "Бажена Сергіївна".) Схоже клас до нас (мене і колеги) звик і був дуже радий нас бачити.  Але я побачила і нові обличчя - кілька дітей, що до того хворіли, прийшли до школи.
На другому уроці був "виховний захід" та діти не хотіли сидіти тихо і спокійно. Але я з подругою змогли їх зацікавити і урок пролетів дуже швидко. На перерві я вирішила пограти з дітьми в різні ігри,  і ,хоча грали не всі, веселилась разом з нами більша частина класу.
Один хлопчик, на останній парті, і на уроці ,і на перерві веде себе дуже активно (навіть занадто). Його важко заспокоїти. Мені здається, треба його енергію в потрібне русло направити, адже без цього він сам не вчиться, і іншим заважає.
Під кінець дня діти не хотіли нас відпускати. Довелось кілька разів повторювати, що ми прийдемо же через неділю і ми разом з ними рахували скільки це днів. =)
Ах, вже чекаю наступну п'ятницю і мою "виховну годину".))

вівторок, 7 жовтня 2014 р.

Як же так..?

Цього разу ми не пішли до школи і мене це засмутило, адже я обіцяла дітям, що я и моя колега будемо приходити кожної п'ятниці і проводити цікаві заняття та ігри.
До того ж я хотіла ближче познайомитись з дітьми і вчителькою, і нарешті провести виховне заняття самій. Тому мені нічого розповісти про цю пятницю.
Але я розповім от що... Є у тому класі дівчинка іншої національності. До школи її приводить старша сестра. Я помітила ,що дитина дуже зажата, і майже ні з ким не спілкується крім вчительки, від якої не відходить ні на крок. Точно не знаю у чому проблема ,але вчителька розповідала ,що ще недавно, після того як ця дитина отримала зауваження на уроці, дівчинка не захотіла йти до школи і, схоже, навіть боялась вчительку. Сестра її привела а дитина боялась зайти. Але вчителька знайшла підхід до неї (ігри ,тихе роз'яснення про правильну поведінку...) і зараз дитина зовсім не боїться вчительку і сумлінно відповідає на уроках. Я сподіваюсь, що зможу допомогти їй подружитись з класом.
Ось те ,що я хотіла сьогодні розповісти. З нетерпінням чекаю на п'ятницю.

пʼятниця, 26 вересня 2014 р.

Знову в школі=)

Нарешті настала п'ятниця і я знову пішла до школи. Цього разу я була не одна, а з колегою , тому майже не хвилювалась. Ми зустріли вчительку і вона відразу ж дозволила провести "Виховну годину" на першому уроці. Я трохи розгубилась, адже була впевнена, що нам віддадуть третій чи четвертий урок (музика, фіз.культура). Але й водночас була дуже рада, що так швидко познайомлюсь з дітьми вже як справжній вчитель.=)
Продзвенів дзвоник на урок.У 1-В запанувала тиша. Я знову представилась, хоча помітила, що мене вже добре запам'ятали діти. Ми з подругою дістали план-конспект і малюнки, і почали виховну годину на тему: "Ми вже школярі". Я помітила, що сильно нервую тоді, коли не змогла розібрати букв у конспекті - так у мене руки тремтіли. Але вже через кілька хвилин моя посмішка і щира зацікавленість в очах дітей вмить відігнали всі мої страхи... Те відчуття, коли стоїш посеред класу саме як вчитель - незабутнє. Урок пролетів дуже швидко, і дітям, як і нам, схоже, сподобалось.
На перерві до мене підбігла Настя і обіймаючи називала мамою.Чесно кажучи - я розгубилась. Але скільки б разів я не казала що мене звати Бажена Сергіївна - вона не слухає. Дівчинка дуже усміхнена і енергійна. Не знаю чому вона поводиться саме так. Можливо, їй не вистачає уваги... Я буду спостерігати й далі і, можливо, дізнаюсь причину такої поведінки.
Я дуже швидко знайшла контакт з дітьми. Вони почали за потребою до мене звертатись і розповідати про себе. Є кілька дітей які відрізняються тим, що, мабуть, старші за інших. Схоже, їм матеріал здається занадто легким і вони бешкетують на уроках (та ще й сидять разом на останній парті).
Але загалом клас спокійний, на уроках навіть тихий і ,досить жвавий на перервах. Діти різні і , я впевнена, що ще багато цікавого дізнаюсь завдяки їм і про них.
Вже не можу дочекатись наступної п'ятниці...=З

понеділок, 22 вересня 2014 р.

Враження від першого дня у школі

З самого ранку я дуже хвилювалась адже ніяк не могла вирішити до якого саме класу піти. Тому почекала коли дівчата розберуть ті, які вони хотіли. Мені дістався 1-В про що я нітрохи не жалкую. Вчителька цього класу дуже розсудлива, усміхнена й вміє справді захопити, тобто вразити клас. Зайшовши до класу, мені було трохи ніяково, але я відразу ж представилась як майбутня вчителька і діти справді зацікавились мною. Так як це перший клас, до того ж початок навчального року, діти сидіти спокійно довго ще не можуть і вчителька проводила цікаві фізкультхвилинки. Хоча я бачу як їм подобається в школі, бо кожен намагається заробити наліпку за свої старання. Методи виховання у вчительки мені імпонують - з нею дітям легко і весело. Я допомогла провести урок Музики і разом з учнями співала пісеньки. Діти 1-В такі різні... Але їх поєднує школа, клас і тяга до нового та цікавого, тому вони постійно слідкують за вчителем захопливо граючи з наочністю і трохи бешкетуючи на перервах. Мені і справді сподобалось знаходитись разом з першачками і допомагати вчительці проводити уроки. З нетерпінням чекаю на наступну п`ятницю.=)